Конституційний і європейський паспорт законопроєкту

Від пропозиції до перевірюваної норми

Починайте з юридичної проблеми, а не з прохання написати закон. У паспорті норми зазначте адресата, обов’язок, виняток, орган виконання, спосіб оскарження та момент застосування. Далі відкрийте офіційну картку кожного пов’язаного акта: статус, дату редакції, майбутні зміни й перехідні положення. Дата прийняття не доводить, що потрібне положення вже діє. ШІ отримує лише перевірені уривки з їхніми реквізитами.

Колізію шукайте між конкретними правилами, які регулюють однакові відносини. Схожа назва закону ще не означає дублювання. Конституційний перегляд окремо охоплює компетенцію, процедуру, визначеність норми, рівність і пропорційність обмеження права. Юридичні позиції КСУ знаходьте через офіційний каталог, потім читайте повний акт і відділяйте мотивувальну частину від окремої думки. Висновок моделі не встановлює неконституційності.

Синтетичний приклад

Вигаданий проєкт вимагає публікувати всі звернення до парламентської приймальні разом із телефоном заявника. Мета автора — прозорість, але запропонований засіб розкриває зайві дані. Навчальний паспорт фіксує: об’єкт — статистика звернень; проблема — неможливо оцінити виконання; менш втручальна альтернатива — кількості, теми й знеособлені результати. Телефони не потрібні для цієї мети.

Для євроінтеграційної таблиці використайте Директиву ЄС 2019/1024 про відкриті дані. Перевірте сферу її дії та застереження щодо персональних даних; не називайте директиву автоматично застосовною українською нормою. Відрізняйте український обов’язок, зобов’язання щодо наближення і порівняльний орієнтир. Регламент ЄС також не поширюється на будь-яку українську установу лише через європейську назву.

Завдання і запит: «На підставі доданих перевірених уривків склади таблицю: пункт проєкту, чинне правило, можливий конфлікт, джерело, питання юристу. Для Директиви окремо зазнач сферу й невизначеність застосування. Не створюй номерів справ». Самостійно внесіть три пункти проєкту й перевірте кожне посилання.

Зразок результату: «Пункт про телефони — надмірне розкриття; заміна — агрегована статистика; конституційний ризик потребує правового висновку; відповідність директиві не встановлена без аналізу її винятків». Збережіть дату перевірки та версію проєкту. Типові помилки — цитувати переказ замість акта, ототожнювати рекомендацію з обов’язком і приховувати прогалину красивим формулюванням. Самоперевірка: незалежний читач відтворює кожний висновок за джерелом, а невідоме прямо позначене.